Соколята Крутилось піря на вітру І я згадав негоду ту, В яку мене моя любов Покинула. Виймали жала із грудей Очата двох моїх дітей І вся моя любов на них Рікою хлинула. Зростають у гніздечку соколята, О Боже, ти за все мене прости О як я їх не хочу відпускати, У простори юнацької мети. В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, Сини мої візьміть мої вітрила, Та й батька не забудьте поміж тим. Я спав роками у вогні, Біда сивіла на мені, І тільки мати у селі, В сльозах журилася. А я синочків обіймав, І сам у себе запитав, О де ж ти наша доле Забарилася Зростають у гніздечку соколята, О Боже, ти за все мене прости О як я їх не хочу відпускати, У простори юнацької мети. В роках моїх така велика сила, Та долю не затримати нічим, Сини мої візьміть мої вітрила, Та й батька не забудьте поміж тим
Просмотры: 5557 Лайки: 1 Комменты: 0 Длительность: 02:46
Просмотры: 5264 Лайки: 2 Комменты: 0 Длительность: 02:25
Просмотры: 4847 Лайки: 0 Комменты: 0 Длительность: 03:10
Комментарии (0)