Соколята
Крутилось піря на вітру
І я згадав негоду ту,
В яку мене моя любов
Покинула.
Виймали жала із грудей
Очата двох моїх дітей
І вся моя любов на них
Рікою хлинула.
Зростають у гніздечку соколята,
О Боже, ти за все мене прости&33
О як я їх не хочу відпускати,
У простори юнацької мети.
В роках моїх така велика сила,
Та долю не затримати нічим,
Сини мої візьміть мої вітрила,
Та й батька не забудьте поміж тим.
Я спав роками у вогні,
Біда сивіла на мені,
І тільки мати у селі,
В сльозах журилася.
А я синочків обіймав,
І сам у себе запитав,
О де ж ти наша доле
Забарилася&33
Зростають у гніздечку соколята,
О Боже, ти за все мене прости&33
О як я їх не хочу відпускати,
У простори юнацької мети.
В роках моїх така велика сила,
Та долю не затримати нічим,
Сини мої візьміть мої вітрила,
Та й батька не забудьте поміж тим
7 лет назад
1 Bytes
02:57
Просмотры: 5557 Лайки: 1 Комменты: 0 Длительность: 02:46
Просмотры: 5264 Лайки: 2 Комменты: 0 Длительность: 02:25
Просмотры: 4847 Лайки: 0 Комменты: 0 Длительность: 03:10
Комментарии (0)