Говорила мати у літа далекі, Що мене до хати принесли лелеки. Не сказала сину в золотий свят-вечір, Що вони лишили й доленьку лелечу. А як чула клекіт, завмирала в полі Принесіть, лелеки, нелелечу долю, Принесіть, лелеки, нелелечу долю. Плинуть хмари сині, сині хмари й сірі, Жаль мені, що нині я в лелек не вірю. А як заклекочуть - лину в небо чисте, Повернутись хочу у своє дитинство. Поклонитись полю на чотири боки За лелечу долю й пережиті роки, За лелечу долю й пережиті роки.
Просмотры: 5557 Лайки: 1 Комменты: 0 Длительность: 02:46
Просмотры: 5264 Лайки: 2 Комменты: 0 Длительность: 02:25
Просмотры: 4847 Лайки: 0 Комменты: 0 Длительность: 03:10
Комментарии (0)